Стратегія розвитку 2022-2026

Схвалено                                                                  Затверджено

педагогічною радою                                                головою Підгайчиківської

Підгайчиківського ліцею                                        сільської ради

______________________                                        _________ Ігор МАРТИНЮК

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

Підгайчиківського ліцею

Підгайчиківської сільської ради

на 2022 – 2026 р.р.

Підгайчики – 2022

Стратегія визначає мету, зміст, завдання та проблеми закладу, конкретизує перелік основних напрямів і заходів реалізації стратегічних завдань. Основним стратегічним баченням розвитку є створення та функціонування закладу, у якому не тільки здобувається освіта та формується освітній компонент, а й створюються умови, за яких кожна дитина може реалізувати себе як особистість, може почувати себе вільно, безпечно та реалізувати свої індивідуальні здібності. Стратегія спрямована на виконання Конституції України; Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», інших законодавчих та підзаконних актів законодавства у сфері освіти і науки, рішень (розпоряджень) засновника або уповноваженого ним органу, власних установчих документівта для реалізації забезпечення особистісного розвитку суб’єктів освітнього процесу, модернізації змісту, методів, форм навчання і виховання, системи контролю й оцінювання, прийняття управлінських рішень.

Стратегія розвитку закладу на 2022-2026 роки може змінюватися та доповнюватися.

Місія ліцею: створення безпечного і доступного освітнього середовища для всебічного розвитку та соціалізації учасників освітнього процесу, їх інтелектуальних, творчих, фізичних здібностей на засадах загальнолюдських цінностей, зокрема цінностей Українського народу, Конституції і законів України.

Візія: заклад повинен стати простором психологічного комфорту всіх учасників освітнього процесу та їх соціального успіху, який мотивує: здобувачів освіти - до позитивних змін у навчанні; педагогічних працівників - до професійного росту, батьків – до активної свідомої співпраці.

Цінності:

Здоров’я

Гідність

Успішність

Доброчесність

Саморозвиток

Творчість

Партнерство

Усвідомлений патріотизм

Сприяння розвитку якостей випускника закладу:

• здоровий спосіб життя.
• висока освіченість і культура поведінки;
• готовність до свідомого вибору професії;
• здатність до саморозвитку, самоосвіти;
• самореалізація в умовах сучасного життя,
• толерантність, комунікативність, рефлектовність, емпативність;
• вміння працювати в команді;
• критичне мислення;
• мотивація до праці;
• моральна стійкість, громадянська позиція, усвідомлений патріотизм.

ОСНОВНІ ЦІЛІ:

• підвищення якості освітніх послуг;
• розвиток впровадження у закладі інноваційних підходів, форм, методів і засобів навчання;
• забезпечення компетентнісного підходу до викладання та системи оцінювання предметів
• забезпечення ефективної взаємодії та співпраці всіх учасників освітнього процесу;
• побудова міжособистісних стосунків між педагогами, дітьми та батьками на принципах дитиноцентризму;
• активізація діяльності закладу в освітньому просторі територіальної громади та регіону;
• формування позитивного іміджу освітнього закладу;
• розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освіти за напрямками «Освітнє середовище», «Оцінювання здобувачів освіти», «Система педагогічної діяльністі працівників», «Управлінська діяльність».

1. ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

Стратегічні завдання:

• оптимізувати внутрішні та зовнішні ресурси освітнього середовища;
• активніше залучати педагогічних та соціальних партнерів до вирішення завдань підвищення якості освіти;
• освоювати різні форми комунікації та співпраці з метою відкритості школи до співпраці з іншими установами, організаціями, підприємствами.

Очікувані результати: створення у комфортних і безпечних умов навчання учнів та праці педагогів, освітнього середовища вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації, інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору на засадах доступності і партнерства.

Національно-патріотичне виховання

Мета: посилення моральної складової в загальній системі формування у школярів національної гідності, готовності до виконання громадянських та конституційних обов’язків, розвиток психологічних і професійних якостей.

Завдання:

• виховання в учнів школи почуття гордості за Українську державу;
• формування високих моральних цінностей, патріотизму, етнічної та національної самосвідомості, любові до рідної землі, держави, родини;
• виховання дисциплінованості, сумлінності та чесності, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;
• формування здорового способу життя, прагнення до фізичного саморозвитку, сприяння протидії негативним впливам і явищам, які існують у сучасному суспільстві;
• підтримка та пропагування сімейних цінностей.

Етапи реалізації

Очікувані результати:

• посилити формування в учнів поваги до України, її державних символів;
• забезпечити утвердження в здобувачів освіти ліцею патріотизму, посилення виховної складової в загальній системі формування в учнів національної гідності, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків, успадкування духовних надбань українського народу;
• посилити формування в учнів патріотичних переконань щодо відданості та вірності українському народові, готовності до оборони України, забезпечення захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості;
• створити умови для реалізації творчого потенціалу учнів, спрямовані на їх духовне, моральне, фізичне становлення та самовдосконалення;
• збільшення кількості учнів, які займатимуться різними видами творчої, культурно-освітньої, військово-патріотичної та фізкультурно-масової роботи, що сприятиме зниженню рівня злочинності, поширенню тютюнопаління, алкоголізму, наркоманії

НАПРЯМОК

Створення комфортного та результативного інклюзивного простору

Мета:

• розширення практики індивідуального та інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами; забезпечення їх оптимального розвитку, успішної інтеграції в соціумі.
• створення умов для особистісного розвитку дітей із особливими потребами, формування освітньо-розвивального середовища для них шляхом забезпечення психолого-педагогічного, медико-соціального супроводу.

Завдання:

• здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;
• забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;
• створення освітньо-реабілітаційного середовища для задоволення освітніх потреб учнів з особливостями психофізичного розвитку;
• створення позитивного мікроклімату у загальноосвітньому навчальному закладі з інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими учнями;
• забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;
• надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальних планів та програм навчання.

Очікувані результати:

• розвиток толерантного ставлення до дітей з особливими освітніми потребами з боку однолітків, педагогів, батьків, громадськості;
• забезпечення повноцінної соціально-психологічної адаптації та самоактуалізації дітей в умовах навчального закладу;
• для учнів з особливими потреба створення умови для навчання спільно з однолітками.

Етапи реалізації:

1. Забезпечити інклюзивне освітнє середовище для дітей з особливими освітніми потребами .

2. Надання консультаційних послуг батькам дітей з особливими освітніми потребами .

3. Запровадити систему відслідкування та своєчасного реагування з метою раннього виявлення й надання потрібної підтримки дітям з порушеннями розвитку

4. Проводити різноманітні сучасні ефективні форми навчальнометодичної роботи з педагогами щодо впровадження інклюзивного навчання

5. Створити умови для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ НАПРЯМОК

Мета:

формування особистості через шкільне та сімейне виховання з урахуванням:

• індивідуальних особливостей;
• здібностей;
• умінь та навичок.

Завдання:

 1. Створення:

• ситуації творчості для всіх учасників освітнього процесу;
• умов для соціальної самореалізації учасників освітнього процесу;
• умов для позитивної адаптації учнів до навчання у ліцеї.

2. Посилення впливу освітнього та сімейного виховання на формування:

• стійкої мотивації до здобуття освіти;
• високої духовної культури;
• моральних переконань;
• трудового виховання учнів.

3. Забезпечення якісного психолого-педагогічного супроводу освітнього процесу.

4. Практичне забезпечення корекційно-розвивальної роботи:

• діагностики особистісного розвитку;
• ціннісних орієнтацій;
• соціального статусу;
• виявлення вад і проблем соціального розвитку дитини.

 5. Орієнтація на соціально-психологічну профілактику негативних явищ в освітньому середовищі, профілактику девіантної поведінки, булінгу.

Шляхи реалізації:

1 . Психолого-педагогічна діагностика з виявлення у дітей:

• здібностей;
• схильностей;
• потреб;
• відстеження динаміки з розвитку обдарованих та здібних учнів; дітей, які потребують особливої педагогічної уваги.

2. Консультації та навчання батьків, проведення батьківських консультацій.

3. Створення сприятливого психологічного клімату у всіх структурних підрозділах освітнього процесу.

4. Морально-культурний особистий досвід учасників освітнього процесу.

Зміцнення навчально-матеріальної бази

2. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ

Стратегічні завдання:

• підвищити якість освітніх послуг у відповідності до Державних стандартів освіти;
• наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень;
• застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти;
• спрямовування системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооціню-вання;
• здійснювати освітній процес відповідно до індивідуальних можливостей, інтересів, здібностей учнів.

Очікувані результати: здійснення стимулюючого оцінювання, що ґрунтується на позитивному підході, враховує освітню траєкторію кожного учня, спрямовується на формування і розвиток ключових компетентностей.

SWOT-аналіз системи оцінювання учнів

НАПРЯМОК 1

Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень

Сильні сторони, позитивні тенденції

1. У своїй роботі педагогічні працівники користуються нормативними документами, а саме: Наказ МОНУ від 13.04.2011 р. №329 “Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти” та Наказ МОНУ від 21.08.2013 р. №1222 Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти” зі змінами.
2. Формувальне оцінювання використовується для учнів початкової школи.
3. При виставленні оцінки педагогічні працівники аналізують роботу учня, чітко проговоривши сильні та слабкі сторони роботи учня.
4. Аналіз роботи учня ґрунтується на позитивному підході, аналізується не лише результат, а й процес вивчення навчального матеріалу.
5. Враховується індивідуальний поступ здобувача освіти.

Слабкі сторони, проблеми, що потребують вирішення

1. Не всі вчителі оприлюднюють критерії оцінювання, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень.
2. Не завжди освітній процес спрямовується на формування і розвиток ключових компетентностей, а переважно на перевірку академічного компоненту.
3. Посилення ролі особистісного чинника в засвоєнні навчального матеріалу.
4. Частка вчителів, які застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу, невелика. Проте з кожним роком таких учителів стає більше.
5. Удосконалення методик формувального оцінювання.
6. При проведенні контрольних видів робіт не всі педагогічні працівники ознайомлюють здобувачів освіти з критеріями оцінювання.

НАПРЯМОК 2

Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти

Сильні сторони, позитивні тенденції

1. Класними керівниками ведеться моніторинг досягнень учнів класу (для ознайомлення батьків раз на місяць в щоденнику робиться звіт навчальних досягнень учня). 
2. Педагогічними працівниками відстежується особистий поступ кожного учня, що формує позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилятися. Учителі початкової школи з цією метою формують портфоліо учнів.
3. Питання моніторингу навчальних досягнень учнів виноситься на засідання педагогічної ради, нарад при директорові.
4. Дирекцією закладу передбачено річним планом моніторингові дослідження якості знань здобувачів освіти:

• для учнів 5-х класів з метою виявлення рівня адаптації до навчання в середній ланці;
• для учнів 6 -11 класів з предметів інваріативної частини навчальних планів з метою виявлення рівня сформованості знань та дотримання критеріїв оцінювання;
• для учнів 4 класів з предметів ДПА з метою виявлення рівня сформованості знань та дотримання критеріїв оцінювання;
• для учнів 9 класів з предметів ДПА з метою виявлення рівня сформованості знань та дотримання критеріїв оцінювання;
• для учнів 11 класів з предметів ДПА/ЗНО з метою виявлення рівня сформованості знань та дотримання критеріїв оцінювання.

Слабкі сторони, проблеми, що потребують вирішення

1. Не завжди вчителі проводять глибокий аналіз результатів моніторингових досліджень, інколи цей аналіз носить формальний характер

НАПРЯМОК 3

Спрямовування системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання.

Сильні сторони, позитивні тенденції

1. Педагогічними працівниками у співпраці з батьками формується відповідальне ставлення учнів до результатів своєї роботи.
2. Вивчаються пропозиції щодо використання електронного щоденника та електронних журналів.
3. Ведеться робота з обдарованими дітьми з метою якісної підготовки до предметних олімпіад, конкурсів, змагань.

Слабкі сторони, проблеми, що потребують вирішення

1. Робота з батьками щодо формування відповідального ставлення до навчання потребує покращення, батьки повинні стати партнерами в даному напрямку роботи.
2. Більшої уваги потребують прийоми самооцінювання на уроках.
3. Більшу увагу вчителям необхідно приділяти учням, що мають низький рівень знань, через індивідуальні завдання, роботу на канікулах з даної категорією здобувачів освіти.
4. Не достатньо висвітлюються досягнення учнів на сайті ліцею, сторінці у соціальній мережі Фейсбук.

ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ

3. СИСТЕМА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стратегічні завдання:

• ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.
• постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.
• налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти.
• організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності та партнерства.
• сприяти підвищенню відповідальності кожного за результати своєї професійної діяльності.

Очікувані результати:

• Підвищення якості викладання навчальних предметів педагогічними працівниками та відповідальності за свою професійну діяльність.

SWOT-аналіз педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу освіти

НАПРЯМОК 1

Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти

Сильні сторони, позитивні тенденції

1. Здійснюючи календарне планування уроків окремі педагогічні працівники враховують ступінь складності теми, обсяг навчального матеріалу. Аналізують результативність. У разі необхідності - вносять корективи в планування.
2. Більшість педагогів систематично використовують на уроках презентації, відеоматеріали.
3. Значна частина вчителів використовує освітні платформи у своїй діяльності.
4. В закладі налагоджено систему дистанційного навчання учнів з використанням Google сервісів (Class room, Meet), Zoom.

Слабкі сторони, проблеми, що потребують вирішення

1. Більшість педагогів використовують традиційні методи навчання, не активно використовують сучасні освітні технології, ведеться не достатня робота з оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями.
2. Недостатньо уваги педагоги приділяють роботі з учнями, що мають низький рівень знань. Для таких дітей часто відсутні індивідуальні завдання
3. Не всі педагоги корегують календарне планування в залежності від результативності роботи учнів.
4. Деякі вчителі проводять уроки, які не відповідають сучасним вимогам і призводить до зниження інтересу учнів до навчання.
5. Не всі педагоги використовують можливості Інтеренет-мережі, ІКТ, освітніх платформ.
6. Не ведеться робота щодо поширення власного досвіду роботи через друк у фахових виданнях, Інтернет-виданнях, на сторінці сайту ліцею.

НАПРЯМОК 2

Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

Сильні сторони, позитивні тенденції

1. Освітній процес забезпечують 37 педагогічних працівників.
2. Вищу кваліфікаційну категорію мають 20 учителів, «першу» - 8, «другу» - 3, «спеціаліст» - 6, звання «старший учитель» - 6, «учитель-методист» - 4.
3. Педагоги ліцею активно проходять підвищення кваліфікації при ІФОІППО.
4. Педагогічні працівники мають змогу самостійно обирати суб’єкти підвищення кваліфікації. Педагоги беруть участь у роботі онлайн-курсів, вебінарів, майстер-класів тощо.
5. На засіданнях педагогічної ради закладу відбувається зарахування проходження підвищення кваліфікації таких педагогічних працівників.

Слабкі сторони, проблеми, що потребують вирішення

1. Низьким є відсоток педагогів, які беруть участь у конкурсах фахової майстерності.
2. Активізації потребує робота з поширення досвіду вчителями ліцею через друк у фахових та Інтернет-виданнях.
3. Удосконалення системи допрофільної підготовки.

НАПРЯМОК 3

Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти

Сильні сторони, позитивні тенденції

1. З метою врахування думки представники колективу є членами атестаційної комісії, вносять свої пропозиції до складання освітньої програми. Обмін думками між дирекцією та колективом здійснюється через засідання педагогічної ради, методичні об’єднання, майстер-класи, конференції, наради при директорові, консультування, засідання психолого-педагогічного семінару.
2. У ліцеї організовано наставництво з молодими спеціалістами.
3. Здійснюється взаємовідвідування уроків та заходів між педагогами закладу.
4. Батьки є активними учасниками освітнього процесу. Їхня думка враховується при складанні освітньої програми, виборі класного керівника.

Слабкі сторони, проблеми, що потребують вирішення

1. У деяких випадках взаємне відвідування уроків та наставництво носить формальний характер.
2. Недостатньо високим є відсоток батьків, які цікавляться життям ліцею, класу.

НАПРЯМОК 4

Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності

Сильні сторони, позитивні тенденції

1. У закладі розроблено та діє положення про академічну доброчесність.
2. Педагогічні працівники систематично інформують здобувачів освіти про дотримання правил академічної доброчесності.
3. Питання дотримання академічної доброчесності слухається на педагогічних радах.

Слабкі сторони, проблеми, що потребують вирішення

1. Не всі учні та батьки розуміють сутність поняття академічної доброчесності та відповідальність за її порушення.

Шляхи реалізації

МОНІТОРИНГ І ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ

Реалізація Стратегії функціонування та розвитку ліцею прямо впливатиме на якість надання освітніх послуг, тому проведення моніторингу і оцінювання якості її впровадження безпосередньо пов’язана з механізмами реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти передбачають здійснення періодичного оцінювання компонентів ліцею за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур закладу освіти на основі визначених методів збору інформації та відповідного інструментарію (таблиця 1 ВСЗЯО). Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються дирекції закладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо удосконалення якості освіти в ліцеї.

В кінці кожного навчального року дані узагальнюються у формі самооцінювання за визначеними критеріями та схемою (таблиця 2 ВСЗЯО) і слугують базою для планування роботи на наступний навчальний рік.

Компоненти напряму оцінювання. До них віднесено (відповідно до наказу МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти»):

• освітнє середовище закладу освіти (облаштування території, стан приміщення закладу, дотримання повітряно-теплового режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму тощо);
• система оцінювання здобувачів освіти (оприлюднення критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень, здійснення аналізу результатів навчання учнів, впровадження системи формувального оцінювання тощо);
• педагогічна діяльність педагогічних працівників (формування та реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів, використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, розвиток педагогіки партнерства тощо);
• управлінські процеси закладу освіти (стратегія розвитку ліцею, здійснення річного планування відповідно до стратегії, підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо).

Якісний аналіз виконання Стратегії здійснюється на основі аналізу динаміки зміни показників визначених внутрішньою системою забезпечення якості освіти ліцею протягом п’яти років її реалізації.

Систематичний аналіз отриманих даних дозволить встановити проміжні та кінцеві результати реалізації цієї Стратегії, своєчасно виявити відхилення від очікуваних результатів і провести необхідну корекцію, забезпечити ефективне використання ресурсів ліцею, мінімізувати ризики та негативні наслідки впровадження передбачених у Стратегії заходів.