Кодекс безпечного освітнього середовища

ПІДГАЙЧИКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ

ПІДГАЙЧИКІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

СХВАЛЕНО

педагогічною радою

протокол

від 10.11. 2025 № 2

Кодекс безпечного освітнього середовища  

Підгайчиківського ліцею

Підгайчиківської сільської ради

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ГЛОСАРІЙ ПОНЯТЬ ТА ТЕРМІНІВ

РОЗДІЛ ІІ. КОДЕКС БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

РОЗДІЛ ІІІ. УНЕМОЖЛИВЛЕННЯ НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ

РОЗДІЛ ІVІ. СТРАТЕГІЯ ЗАХИСТУ УЧНІВ

РОЗДІЛ ІV. КОНТРОЛЬ ЗА РЕАЛІЗАЦІЄЮ КБОС

ДОДАТКИ

1. Показники виконання вимог стандартів захисту учнів відповідно до «Стратегії захисту учнів від насильства».

2. Анкета «Моніторинг дотримання положення КБОС».

ВСТУП

У сучасних швидкозмінних умовах освітнє середовище закладу освіти не є ізольованим від зовнішніх і внутрішніх факторів, їх впливу, які можуть мати як позитивний  результат, так і містити загрози, небезпеки та ризики, які можуть сприяти деструктивним змінам у ньому. Для протидії таким змінам необхідно, щоб освітнє середовище навчального закладу було захищеним, безпечним.

Безпечне освітнє середовище – це стан освітнього середовища, в якому наявні безпечні умови навчання та праці, комфортна міжособистісна взаємодія, що сприяє емоційному благополуччю учнів, педагогів і батьків, відсутні будь-які прояви насильства та є достатні ресурси для їх запобігання, а також дотримано прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника освітнього процесу.

У закладі створюється КБОС задля навчання учнів і вчителів безпечній взаємодії в освітньому процесі, а також захисту учнів від усіх проявів насильства, дискримінації та зловживань з боку однолітків і дорослих (батьків, опікунів або працівників закладу).

КБОС реалізується завдяки розробці та запровадженню закладом освіти критеріїв безпеки учнів і вчителів, знайомству з особливостями функціонування безпечного освітнього середовища. Водночас документ передбачає навчання учнів, батьків, працівників закладів освіти правил безпечної поведінки особистості, формування навичок уникнення потенційних ризиків і небезпек, а також навичок подолання труднощів у власному житті.

Для учнів несприятливі впливи середовища виявляються насамперед у вигляді складних ситуацій у міжособистісному спілкуванні (конфліктів з батьками, друзями, педагогами, непорозумінні з оточенням тощо), проявах фізичного, психологічного та емоційного насильства (ігноруванні, приниженні, погрозах, недоброзичливому ставленні тощо), дії несприятливих факторів, пов'язаних з процесом навчання.

Головне правило для усіх дій працівників ліцею - необхідність діяти у найкращих інтересах дитини. Кожен працівник закладу повинен ставитися до дітей з повагою та враховувати їхні інтереси. Використання працівником будь-якої форми насильства проти дитини є неприйнятною.

Працівники закладу освіти повинні діяти відповідно до чинного законодавства України та у межах своїх повноважень, на засадах взаєморозуміння, взаємоповаги, дружньої атмосфери, пріоритету прав людини, толерантності, постійного розвитку, активної життєвої позиції, здорового способу життя, людяності, порядності, поваги до приватного життя тощо.

РОЗДІЛ І. ГЛОСАРІЙ ПОНЯТЬ ТА ТЕРМІНІВ

1. Працівник - особа, яка працює у закладі освіти згідно з трудовою угодою або за контрактом.

2. Дитина - будь-яка особа віком до 18 років.

3. Особа, уповноважена представляти дитину - один з її рідних/прийомних батьків або законний опікун.

4. Дозвіл батьків (опікунів) означає дозвіл, наданий хоча б одним з батьків дитини. Проте якщо між батьками дитини немає згоди, їм має бути повідомлено, що питання повинно бути вирішено в родині або на опікунському суді.

5. Насильство проти дитини розуміється як дії проти дитини, що підлягають покаранню та є забороненими, скоєні будь-якою особою, зокрема працівником закладу освіти, або дії, які загрожують благополуччю дитини, зокрема неналежний догляд за нею.

6. Особа, відповідальна за інтернет - працівник закладу освіти, призначений керівником для контролю за користуванням дітьми мережею «Інтернет» на території навчального закладу та за їхньою безпекою під час такого користування.

7. Особисті дані дитини - будь-яка інформація, за допомогою якої можна ідентифікувати дитину.

8. Безпечне освітнє середовище - це наявність у середовищі безпечних умов навчання та праці, комфортної міжособистісної взаємодії, яка сприяє емоційному благополуччю учнів, педагогів, батьків, відсутність будь-яких проявів насильства та  достатньої кількості ресурсів для їх запобігання, а також дотримання прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника освітнього процесу.

9. Насильство, жорстоке поводження та цькування – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та/або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, унаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

10. Дискримінація – ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

11. Внутрішній аудит закладу освіти - оцінка реальної ситуації (сильні та слабкі сторони, ризики та небезпеки, можливості закладу) щодо безпеки та захисту осіб, які задіяні в освітньому процесі закладу освіти; ретельний аналіз проблем закладу.

12. Кодекс безпечного освітнього середовища - це документ закладу освіти, який повинен регулювати всі напрями діяльності закладу, пов'язані з порушеннями прав учня на безпеку, а також питання підтримки і втручання в ситуації, коли може виникати загроза їхньому життю, здоров'ю або благополуччю.

13. Контрольний список - перелік дій, заходів, поряд з якими є місце для відмітки (checkbox), де можна поставити будь-яку відмітку, якщо дія виконана.

14. Моніторинг - нагляд, контроль за певними процесами або станом чого-небудь.

15. Освітнє середовище - це характеристика життя всередині освітнього закладу, система впливів і умов формування особистості, а також система можливостей для розвитку особистості, які містяться у соціальному та просторово-предметному оточенні.

16. Показники результативності - це статистичний індикатор, який містить інформацію про результати виконання програми, проєкту тощо.

РОЗДІЛ ІІ. КОДЕКС БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Нині функціонування закладів освіти регулюється значною кількістю нормативних документів, які охоплюють різні сфери їхньої діяльності: навчальну, виховну, методичну, адміністративну, фінансову, господарську тощо. Кожен з них, у свою чергу, покликаний максимально допомогти педагогічним працівникам сумлінно виконувати свої професійні обов'язки, учням у комфортних умовах оволодівати важливими для майбутнього життя знаннями, а батькам бути активними учасниками освітнього процесу.

Не оминули нормативні документи і питання безпеки учасників освітнього процесу. КБОС - це документ закладу освіти, який повинен регулювати всі напрями діяльності закладу щодо порушень прав особистості на безпеку, а також питання її підтримки та втручання в ситуації, коли може виникати загроза її життю, здоров'ю та благополуччю. Це внутрішній документ, у якому прописані правила закладу в сфері популяризації безпечного освітнього середовища. У ньому повинні бути прописані конкретні дії, що стосуються насамперед захисту учнів від різного роду загроз, ризиків під час перебування в закладі освіти, а також чіткі рекомендації щодо забезпечення учням і працівникам комфортних умов життєдіяльності.

КБОС передбачає визначення критеріїв фізичної, психологічної, соціальної, інформаційної безпеки учнів, відповідно до яких розробляються конкретні дії, чітко визначаються заходи, процедури, які допоможуть учасникам освітнього процесу у випадках виявлення ризиків і загроз.

Реалізація КБОС стає можливою за умови проведення спеціального навчання (воно може бути внутрішнім, зовнішнім або через мережу «Інтернет») для усіх учасників освітнього процесу закладу освіти. Зокрема для вчителів і батьків навчання передбачає набуття знань і навичок, необхідних для створення та підтримки безпечних умов, нейтралізації тих ризиків і загроз, які можуть виникнути під час освітнього процесу, у реальному житті, мережі «Інтернет».

         На безпечне освітнє середовище впливають такі чинники:

Якість міжособистісних стосунків - позитивні (довіра, доброзичливість, схвалення, толерантність) та негативні фактори (агресивність, конфліктність, ворожість, маніпулятивність).

Захищеність в освітньому середовищі - оцінка відсутності насильства у всіх його видах та формах для кожного учасника освітнього простору.

Найчастіше жертвами насильства стають певні категорії учнів, зокрема ті, які мають фізичні недоліки, особливості зовнішності та/або поведінки, низький інтелект і труднощі в навчанні, страждають від хвороб, відчувають страх перед закладом освіти, мають погані соціальні навички або не мають досвіду життя в колективі тощо. Для того, щоб унеможливити насильство та створити безпечне освітнє середовище, кожен учасник освітнього процесу повинен мати уявлення не тільки про те, що вважається насильством, але й про те, як мінімізувати ризики та небезпеки, і створити умови для внутрішньої безпеки та безпеки референтного довкілля. А це стає можливим лише завдяки спільній цілеспрямованій діяльності педагогів, учнів і батьків.

Комфортність в освітньому середовищі - оцінка емоцій, почуттів та домінувальних хвилювань у процесі взаємодії вчителів та учнів/учениць в освітньому середовищі закладу.

Нерозвиненість системи психологічної допомоги в освітній установі може призвести до неефективного психологічного супроводу учнів, а у педагогів - емоційного вигорання і як наслідок спричинити професійну деформацію, що і в першому, і в другому випадку створить серйозну загрозу психічному здоров'ю особистості.

Задоволеність освітнім середовищем - задоволення базових потреб учнів у такому:

• допомозі та підтримці;
• збереженні та підвищенні його самооцінки;
• пізнанні та діяльності;
• розвитку здібностей і можливостей.

Основними характеристиками процесу взаємодії всіх учасників освітнього середовища є особистісно довірливе спілкування, а його відсутність спричиняє негативні наслідки: емоційний дискомфорт, небажання висловлювати свою думку, негативне ставлення до себе, втрата особистої гідності, небажання звертатися по допомогу, ігнорування особистих проблем і труднощів оточення, неуважність до прохань тощо.

Принципи безпечного освітнього середовища:

Принцип домінування життя людини (дитини) як головної цінності, яка визначає модель мінімальної (необхідної) безпеки, максимально усуває ризики, що загрожують життю як дітей, так і дорослих.

Принцип регіональної специфіки передбачає під час організації системи безпеки освітнього середовища закладу освіти облік небезпек і можливих надзвичайних ситуацій конкретного регіону (міста, області, району).

Принцип комплексності оцінки небезпек (ризиків), що задає методику оцінки різних педагогічних (освітніх) ризиків (зовнішніх і внутрішніх) на основі комплексного та системно-синергетичного підходів.

Принцип міні-макса, що визначає досягнення максимального ефекту безпеки при наявності мінімуму ресурсного забезпечення.

Принцип максимальної ефективності управління системою заходів і створених педагогічних умов, спрямованих на забезпечення максимальної безпеки освітнього середовища і закладу освіти як соціального інституту в цілому.

Робота над створенням освітнього середовища не припиняється з досягненням певного результату. Насамперед це безперервний процес реагування на нові виклики життя, пошук нових можливостей, ресурсів, генерування нових ідей і правил. Водночас необхідно, щоб всі учасники цього процесу усвідомлювали спільну відповідальність, мали вміння, бажання та добру волю для такої співпраці.

Основні завдання, які покликаний виконувати КБОС у закладі освіти:

• виявити чинники, які перешкоджають безпеці учасників освітнього процесу;
• відпрацювати систему узгоджених поглядів і уявлень учнів, педагогів, психолога, батьків на освітнє середовище ліцею;
• обґрунтувати умови організації безпечного освітнього середовища та вимоги (критерії) до його ефективної дії для кожного учасника освітнього процесу;
• скласти мінімальну та доступну програму навчання для учнів, педагогів, батьків;
• сформулювати конкретні рекомендації учням, педагогічним працівникам, адміністрації, батькам щодо організації безпечного середовища в закладі освіти.

Таким чином КБОС:

• містить конкретні та чіткі правила поведінки усіх учасників освітнього процесу у закладі освіти (мої права закінчуються там, де починаються твої права);
• допомагає виявити небезпечні ситуації та належно реагувати на них, запроваджуючи чіткі процедури втручання (що і коли потрібно робити, хто повинен робити, до кого звернутися, які документи оформити, за яким зразком), зокрема у випадках, коли необхідно оперативно зреагувати та втрутитися в ситуацію (насильство зі сторони батьків, опікунів, учителів, конфлікти між учнями, цькування тощо);
• забезпечує виконання вимог законодавства щодо гарантування безпеки усім учасникам освітнього процесу закладу.

Реалізація КБОС

КБОС набуває чинності з моменту його оприлюднення. Цю процедуру можна здійснити різними способами:

• обговорити в учнівському колективі, на педагогічній раді, нарадах при директору, загальних зборах колективу, загальних батьківських зборах;
• розмістити інформацію на дошці оголошень, на сайті закладу;
• поширити в меседжерах (електронною поштою, телеграм, Viber, WhatsAPP тощо).

Процес реалізації цього документа передбачає:

• проведення консультацій з усіма працівниками закладу освіти, батьками, учнями щодо положень КБОС;
• ухвалення рішень про те, хто, де і коли має виконувати конкретні дії;
• навчання педагогічних працівників з питань захисту учнів і механізмів реагування на ризиковані та загрозливі ситуації, а також особливості надання допомоги;
• навчання батьків з питань ефективного спілкування з власною дитиною, захисту дітей і позитивних методів виховання без фізичних покарань та психологічного тиску на неї; ознайомлення їх із загрозами для учнів у мережі «Інтернет»;
• навчання ліцеїстів з питань попередження знущання з однолітків, небезпек у мережі «Інтернет» тощо;
• власне виконання положень документа закладу освіти;
• контроль та оцінка діяльності з реалізації КБОС.

РОЗДІЛ ІІІ. УНЕМОЖЛИВЛЕННЯ НАСИЛЬСТВА ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ

Алгоритм дій щодо попередження насилля

та жорстокого поводження з дітьми

          1. Ознайомлення учасників освітнього процесу з нормативно-правовою базою та документами щодо превенції проблеми насилля в освітньому середовищі.

          2. Проведення зустрічей, круглих столів, семінарів, тренінгів із залученням представників правоохоронних органів, служб соціального захисту, медичних установ та інших зацікавлених організацій.

          3. Створення інформаційних куточків для учнів із переліком організацій, до яких можна звернутися у ситуації насилля та правопорушень.

          4. Ознайомлення учителів і дітей з інформацією про прояви насильства та його наслідки.

          5. Батьківські збори - це форма організації спільної діяльності батьків, учителів, практичного психолога та соціального педагога, яка передбачає їх спілкування з метою обговорення актуальних питань навчання і виховання, ухвалення рішень.

          6. Консультації - форма роботи з батьками, яка передбачає надання фахівцями психологічної служби допомоги щодо проблем родинного виховання.

          7. Педагогічний консиліум - форма спілкування учнів, учителів, фахівців психологічної служби ліцею та батьків, метою якої є цілісне, різнобічне вивчення особистості учня, вироблення єдиної педагогічної позиції; визначення головних напрямів удосконалення виховного процесу зусиллями вчителів, батьків, самого учня; тренінги спілкування, методики оволодіння аутотренінгом.

          8. Для успішного попередження та протидії насильству проведення занять з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.

Для батьків

Фізичне насильство

Якщо ви підозрюєте, що вашу дитини піддають фізичному насильству:

          1. Почніть випадкову розмову, запитайте, як справи в ліцеї. На основі отриманих відповідей з'ясуйте у дитини, чи вів хтось себе образливо щодо неї. Намагайтеся стримувати емоції.

          2. Проясніть ситуацію, що склалася, з учителем/директором перед тим, як звертатися до правоохоронних чи інших органів.

          3. Документуйте дати і час інцидентів, пов'язаних зі знущаннями, відповідну реакцію залучених осіб та дії, які були зроблені.

          4. Не звертайтесь до батьків хулігана (хуліганів), щоб вирішити проблему самостійно, такі дії не дадуть результату.

          5. Намагайтеся налаштувати дитину на позитивний лад, адже потрібно жити, спілкуватися і співпрацювати далі.

Соціальне/психологічне насильство

          1. Стежте за змінами настрою своєї дитини, її небажанням спілкуватися з однолітками, відвідувати  заклад освіти тощо.

          2. Розмовляйте з дітьми, запитуйте, як пройшов їхній день тощо.

          3. Проясніть ситуацію, що склалася, з учителем/директором перед тим, як звертатися до правоохоронних чи інших органів.

          4. Разом продумайте основні фрази, які дитина може сказати своєму кривдникові твердим, але не ворожим тоном, наприклад: «Твої слова неприємні», «Дай мені спокій» тощо.

          5. Не обговорюйте поведінку вчителя у присутності дітей. Навіть якщо у Вас з’явилися якісь претензії, звертайтеся особисто.

          6. Допомагайте дитині у всьому шукати позитивні моменти, звертайте увагу на хороші якості людей.

          7. Найкраще демонстрування «як правильно» діяти в тій чи іншій ситуації – це власний приклад.

Кібербулінг (насилля в інтернеті)

          1. Здійснюйте батьківський контроль. Робіть це обережно з огляду на вікові особливості дітей (для молодших – обмежте доступ до сумнівних сайтів, для старших – час від часу переглядайте історію браузера).

          2. Застерігайте від передачі інформації у мережі. Поясніть, що є речі, про які не говорять зі сторонніми: прізвище, номер телефону, адреса, місце та час роботи батьків, відвідування  закладу та гуртків мають бути збережені у таємниці.

          3. Навчіть критично ставитися до інформації в інтернеті. Не все, що написано в мережі, правда. Якщо є сумніви в достовірності, хай дитина запитує у старших.

          4. Розкажіть про правила поведінки в мережі. В інтернеті вони такі самі, як і в реальності, зокрема повага до співрозмовників.

          5. Станьте прикладом. Оволодійте навичками безпечного користування інтернетом, використовуйте його за призначенням - і ваші діти робитимуть так само.

          Якщо дитина потерпає від знущань кібербулера, їй буде дуже складно зізнатися у цьому батькам чи ще комусь. На це є декілька причин:

• страх, що дорослі не зрозуміють сенсу проблеми;
• страх бути висміяним через буцімто незначну проблему;
• страх бути покараним чи що постраждає хтось рідний за «донос» на булера, особливо якщо цькування зайшли далеко і дитина під контролем агресора;
• страх з'ясувати, що «сам винен» і знущання цілком справедливі.

          Як бачите, в основі всіх причин мовчання лежить страх за себе чи близьких. У свою чергу, це є наслідком заниженої самооцінки. Боротьбу з кібербулінгом ускладнює безкарність в інтернеті - просторі, коли кожен може видати себе за будь-кого, не відповідаючи за наслідки дій. Найкраще, що можуть зробити батьки та вчителі, – виховувати в дитині упевненість в собі, розказувати їй про небезпеку, будувати довірливі стосунки. Тоді у разі виникнення такої негативної ситуації хлопчик чи дівчинка одразу ж звертаються по допомогу до дорослих або ж не реагують на негатив.

Якщо дитина повідомляє вам про те, що вона або ще хтось піддається цькуванню, підтримайте її, похваліть за те, що вона набралася сміливості і розповіла вам про це, зберіть інформацію (при цьому не варто сердитися і звинувачувати саму дитину). Підкресліть різницю між доносом з метою просто неприємно дошкулити комусь і відвертою розмовою з дорослою людиною, яка може допомогти. Завжди вживайте заходів проти цькування, особливо якщо насильство проявляється у важкій формі або має постійний характер, зв'яжіться з учителем або директором  закладу вашої дитини, щоб контролювати ситуацію до того часу, поки вона не вирішиться.

Для учнів

Психологічне, фізичне знущання та кібербулінг (якщо Ви учасник, жертва або свідок)

1. Реакція. Намагайтеся завжди залишатися спокійними, реагуйте на грубість спокійно, врівноважено; толерантно зробіть зауваження порушникові; нагадайте про ухвалення КБОС і відповідальність щодо його виконання.

  2. Ігнорування. Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже, і йдіть геть.

  3. Гумор. Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор.

  4. Стриманість. Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.

  5. Уникнення. Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров'я ситуації.

  6. Не мовчати! Обговоріть такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.

Серйозне і відповідальне ставлення до прийнятих правил - запорука безпечного та максимально комфортного співіснування учасників освітнього середовища.

Для педагогів та інших працівників

1. Реагування. На будь-які прояви насилля реагуйте адекватно. Не будьте спостерігачем: намагайтеся втрутитися, аби вирішити конфлікт.

2. Стриманість. Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено.

3. Не мовчати! Обговорюйте загрозливі ситуації з учнями, з колегами, за можливості з психологом. Це допоможе ухвалити правильні рішення, вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля (якщо Ви учасник, жертва або свідок). Повідомте про ситуацію керівництво  закладу.

  4. Випередження. Будбте активним, креативним, опрацьовуйте нові методи роботи з учнями, налаштовуйте дітей на позитивний та доброзичливий лад.

  5. Бути прикладом. Не лише розповідайте, як діяти правильно, але й показуйте правильну модель поведінки, зокрема власний приклад.

  6. Толерантно ставтесь до усіх учасників освітнього процесу. У разі необхідності робіть зауваження коректно.

  7. Пам’ятайте: будь-яке насильство, жорстоке поводження, дискримінація, цькування у закладі освіти є неприйнятним та карається законом.

  8. Здоров’язберігаюча компетентність є пріоритетною для усіх учасників освітнього процесу.

Дисциплінарні заходи повинні мати виховний, а не каральний характер. Осуд, зауваження, догана мають бути спрямовані на вчинок учня/учениці і його можливі наслідки, а не на особистість порушника правил.

Жоден випадок насильства або цькування і жодну скаргу не можна залишати без уваги. Учням важливо пояснити, що будь-які насильницькі дії, образливі слова є неприпустимими. Реакція має бути негайною (зупинити бійку, припинити знущання) та більш суворою при повторних випадках агресії.

Аналізуючи ситуацію, треба з’ясувати, що трапилося, вислухати обидві сторони, підтримати потерпілого й обов'язково поговорити із кривдником, щоб зрозуміти, чому він або вона так вчинили, що можна зробити, щоб таке не повторилося. До такої розмови варто залучити практичного психолога. Залежно від тяжкості вчинку можна пересадити учнів, запропонувати вибачитися, написати записку батькам тощо.

        Учням треба пояснити, що навіть пасивне спостереження за знущаннями і бійкою надихає кривдника продовжувати свої дії. Свідки події повинні захистити жертву насильства і, якщо треба, покликати на допомогу дорослих.

Потрібно запровадити механізми повідомлення про випадки насильства, щоб учні не боялися цього робити. Ці механізми повинні забезпечувати учням підтримку, конфіденційність і тактовність.

Для успішного запобігання та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.

РОЗДІЛ ІV. СТРАТЕГІЯ ЗАХИСТУ УЧНІВ

Головним правилом для всіх дій працівників закладу освіти є необхідність діяти в найкращих інтересах дитини. Кожний працівник повинен ставитися до учнів з повагою та враховувати їхні потреби. Використання працівником будь-якої форми насильства проти учнів є неприйнятним.

Для досягнення цього працівники закладу повинні діяти відповідно до чинного законодавства та внутрішніх правил закладу в межах своїх повноважень.

Визначення чинників ризику насильства проти учнів та реагування на них:

1. Працівники закладу мають знати чинники ризику насильства проти учня/учениці та звертати на них увагу в рамках своїх службових обов'язків.

2. Якщо виявлено чинники ризику, працівники закладу повинні повідомити про них батькам і надати їм інформацію про можливості для отримання підтримки, а також заохотити їх до вирішення проблеми.

3. Працівники повинні контролювати стан і благополуччя учнів.

Порядок реагування у випадках насильства проти учнів:

1. Якщо працівник закладу підозрює, що учень став жертвою насильства, він повинен надати інформацію про це в письмовій формі практичному психологу або керівнику закладу.

2. Практичний психолог викликає батьків або опікунів учня/учениці, яка може бути жертвою насильства, і повідомляє їм про це.

3. Соціальний педагог/практичний психолог повинен підготувати опис ситуації учня в закладі освіти та в родині на підставі своїх розмов з учнем, учителями та батьками і розробити план допомоги учню.

          4. План допомоги має враховувати рекомендації з таких питань:

• уживання заходів для безпеки учня, зокрема повідомлення компетентних служб про можливий випадок насильства;
• підтримка, яку заклад освіти повинен запропонувати учню;

• направлення учня до спеціалізованого центру для отримання допомоги (за потреби).

          5. У більш складних випадках  директор ліцею повинен створити групу реагування, до складу якої можуть входити практичний психолог, класний керівник, інші працівники закладу, обізнані із ситуацією або добре знайомі з учнем/ученицею (надалі - група реагування).

          6. Група реагування повинна підготувати план надання допомоги учню.

Стратегії базуються на матеріалах, підготовлених практичним психологом закладу, та іншій інформації, отриманій членами групи.

7. Якщо про можливий випадок насильства проти дитини повідомляється її батькам або опікунам, створення групи реагування є обов'язковим. Група має призначити батькам або опікунам зустріч для обговорення проблеми, під час якої батькам або опікунам може бути повідомлено про те, що можливий випадок насильства буде розслідуватися зовнішньою організацію для забезпечення об'єктивності розслідування. Необхідно вести протокол такої зустрічі.

8. Соціальний педагог/практичний психолог повинен представити план надання допомоги учню його батькам або опікунам, рекомендуючи щільну співпрацю під час його виконання.

9. Класний керівник повинен поінформувати батьків або опікунів дитини про обов'язок закладу освіти повідомити компетентні органи (прокуратуру, поліцію тощо) про можливий випадок насильства.

10. Після того, як класний керівник проінформував батьків, директор закладу повинен повідомити про можливий злочин прокуратурі, поліції службі.

11. Відповідальність за подальші дії несуть органи, згадані у попередньому пункті.

12. Якщо про можливий випадок насильства проти учня повідомляється батькам або опікунам, але факт такого випадку не підтверджується, батьки або опікуни мають отримати інформацію про це в письмовій формі.

13. При реагуванні на повідомлення про випадок насильства розробляється таблиця вжитих заходів (втручання), зразок якої наведено в Додатку 2. Таблиця має знаходитися в особовій справі дитини.

14. Усі працівники закладу та інші особи, яким стало відомо про випадок насильства або будь-які пов'язані з ним питання в межах своїх службових обов'язків, повинні зберігати конфіденційність, за винятком інформації, яка передається компетентним органам відповідно до порядку реагування.

Принципи захисту особистих даних здобувачів освіти:

1. Особисті дані дитини мають бути захищені, згідно з положеннями Закону України «Про захист персональних даних», від 06.10.2010 №2297-VІ.

2. Працівники закладу, які мають доступ до особистих даних учнів, повинні зберігати їхню конфіденційність і вживати заходів для їхнього захисту.

3. Особиста інформація надається лише тим особам і організаціям, які мають на це право згідно із законодавством та відповідні повноваження.

4. Працівники закладу мають право на обробку особистих даних учня та надавати їх в рамках розслідування.

5. Працівник закладу може використовувати інформацію про учня/ученицю з освітньою метою лише за умови анонімності та неможливості її ідентифікації за допомогою такої інформації.

6. Працівник закладу не має права надавати інформацію про учня, його батьків чи опікунів представникам засобів масової інформації.

7. У виняткових ситуаціях, якщо це є обґрунтованим, працівник закладу може звернутися до батьків або опікунів учня/учениці за дозволом надати їхні контактні дані представникам засобів масової інформації. Такі дані оприлюднюються лише за умови отримання дозволу.

8. Працівники закладу не мають права надавати можливість представникам засобів масової інформації встановлювати контакт зі учнями.

9. Працівники закладу не мають права розмовляти з представниками засобів масової інформації про учнів, їхніх батьків чи опікунів. Це також стосується ситуацій, коли працівник закладу вважає, що його висловлювання не записуються.

10. У виняткових ситуаціях, якщо це є обґрунтованим, працівник закладу може мати розмову з представниками засобів масової інформації про учнів або їхніх батьків (опікунів) за умови згоди на це батьків (опікунів) у письмовій формі.

11. Представники засобів масової інформації можуть отримувати дозвіл на доступ до окремих приміщень закладу для підготовки матеріалів для ЗМІ за рішенням керівника закладу.

12. Ухвалюючи відповідне рішення, керівник повинен звернутися до адміністрації закладу з проханням підготувати приміщення закладу для роботи представників ЗМІ таким чином, щоб зйомка дітей у закладі була неможливою.

Принципи захисту зображень:

Визнаючи право учнів на приватність і захист особистих інтересів, заклад повинен захищати зображення учнів.

1. Працівники закладу не мають права давати дозвіл на фото-, відеозйомку учнів або їх аудіозапис на території закладу без попередньої згоди батьків або опікунів учнів в письмовій формі.

2. Для отримання згоди батьків (опікунів) для фото-, відеозйомки дитини працівник закладу має звернутися до них згідно з процедурою для отримання такого дозволу. Не дозволяється надавати представникам ЗМІ контактні дані батьків (опікунів) учнів без їхньої попередньої згоди.

3. Якщо зображення учнів є лише частиною великого зображення, наприклад, публічного заходу, пейзажу, зборів тощо, дозвіл батьків (опікунів) на фото-, відеозйомку не є необхідним.

4. Оприлюднення працівником закладу зображення дитини в будь-якому вигляді (фото-, відео- або аудіозапису) потребує попередньої згоди батьків або законних опікунів у письмовій формі.

5. Згаданий в п.1 дозвіл повинен містити дані про те, де буде оприлюднено запис або зображення та в якому контексті його буде використано (наприклад, що його буде розміщено на вебсайті закладу).

Принципи доступу дітей до мережі «Інтернет»:

1. Надаючи учням доступ до мережі «Інтернет», заклад зобов'язаний вжити всіх заходів для захисту їх від матеріалів, які можуть зашкодити їхньому належному розвитку.

2. На території закладу дитина може мати доступ до мережі «Інтернет» у таких випадках:

• під наглядом вчителя на уроках;
• без нагляду вчителя - на пристроях закладу освіти, призначених для цього (вільний доступ) та особистих ґаджетах.

          3. Коли учень отримує доступ до мережі «Інтернет» під наглядом працівника закладу, останній має розповісти учню про принципи безпечного користування мережею. Крім того, працівник закладу відповідає за безпеку учнів при використанні мережі «Інтернет» під час навчальних занять.

          4. На комп'ютерах закладу, призначених для вільного доступу до мережі «Інтернет», мають буди постійно доступними навчальні матеріали з безпечного користування нею.

          5. Відповідальна особа має щонайменше один раз на місяць перевіряти, чи не має небезпечних матеріалів на комп'ютерах з доступом до мережі «Інтернет». Якщо такі матеріали виявлено, вона має визначити, хто використовував комп'ютер, коли було завантажено такі матеріали.

          6. Відповідальна особа має повідомити класного керівника про учня, який використовував комп'ютер для завантаження небезпечних матеріалів.

          8. Класний керівник, практичний психолог повинні провести розмову з таким учнем/ученицею стосовно безпечного використання мережі «Інтернет».

РОЗДІЛ ІV. КОНТРОЛЬ ЗА РЕАЛІЗАЦІЄЮ КБОС

          Керівник закладу призначає практичного психолога Надію Зайцеву особою, відповідальною за реалізацію КБОС на території закладу.

Зазначена особа відповідає за контроль реалізації КБОС, реагування на будь-які сигнали щодо його порушення, а також за внесення пропозицій стосовно змін до Кодексу.

Відповідальна особа, згадана вище, повинна проводити не рідше, ніж один раз на рік, загальний моніторинг рівня виконання вимог стратегії працівниками закладу. Під час проведення такого загального моніторингу працівники закладу можуть подавати пропозиції стосовно внесення змін до КБОС та повідомляти про порушення його вимог на території закладу.

         На основі результатів анкет працівників закладу відповідальна особа має підготувати звіт та передати його директорові ліцею.

Ураховуючи результати моніторингу, керівник закладу повинен внести необхідні зміни до Кодексу та повідомити про них працівників закладу.           Моніторинг - процес збору інформації. Виявлені під час моніторингу успіхи дозволять підтвердити правильність обраної закладом стратегії, а труднощі - передбачити потрібні зміни й внести їх у документ, а також шляхом консультацій донести потрібну інформацію до учнів та їхніх батьків.

          Одним з інструментів для здійснення контролю та перевірки за дотриманням положень КБОС може стати контрольний список: перелік стандартних дій для виконання певної роботи.

            Візуально контрольний список виглядає, як перелік дій, заходів, поряд з якими є місце для відмітки, де можна поставити будь-яку відмітку, якщо дія виконана.

            Контрольний список не є інструментом планування, а призначений для здійснення контролю, причому не вибіркового, а повного, дій, які заплановані для успішної реалізації положень КБОС. Саме тому він має бути виконаний на 100%: відмітки повинні бути поставлені навпроти кожної дії. Чітка візуалізація контрольного списку допомагає оцінити власну готовність до роботи.

Контрольний список дозволяє працівнику чітко виконати завдання, без помилок та пропусків, дає можливість чітко дотримуватися вказівки, на що слід звертати увагу, що виконувати. Саме тому мають бути коротко, зрозуміло та детально сформульовані його пункти.

Етапи складання контрольного списку

1. Виявити можливі ризики діяльності, ситуації, процесу, які потребують складання контрольного списку (наприклад, які можуть бути ризики, коли учні користуються мережею «Інтернет», коли фотографії учнів розміщуються на вебсайті закладу, коли учні перебувають на перерві тощо).
2. Сформулювати пункти контрольного списку.

Детально записати список усіх дій, які допоможуть зменшити визначені ризики. Наприклад, щоб не стати жертвою шахраїв, учень повинен виконати такі дії:

• усі покупки в мережі «Інтернет» здійснювати лише з дозволу дорослих;
• зберігати в таємниці свої особисті дані;
• спілкуватися в мережі «Інтернет» лише з перевіреним колом користувачів тощо.

3. Створити контрольний список.

Функціональні обов'язки відповідального за моніторинг дотримання положень КБОС:

• отримання повідомлень про ризики для учнів і реагування на них;
• проведення не рідше, ніж один раз на рік загального моніторингу рівня виконання вимог КБОС та реагування на будь-які сигнали щодо його порушення. Для цього можна використовувати метод анкетування, опитування тощо (зразок додається). Під час проведення такого загального моніторингу працівники закладу мають змогу подавати пропозиції щодо внесення змін до КБОС та повідомляти про порушення його вимог на території закладу;
• надання пропозицій щодо внесення можливих змін у КБОС;
• підготовка звіту за результатами анкет працівників закладу та подання його директору закладу. Ураховуючи результати моніторингу, керівник закладу повинен внести необхідні зміни до КБОС та повідомити про них працівникам закладу;
• консультування працівників закладу щодо конкретних випадків порушення безпеки учнів;
• роз'яснення у разі потреби батькам, учням положень КБОС, надання інформації щодо їх змін;
• інформування (у разі потреби) про випадки порушення безпеки учня (ризики, загрози, насильство) компетентних установ, таких як поліція, соціальні служби тошо.

Додаток 1. Показники виконання вимог стандартів захисту учнів відповідно до «Стратегії захисту учнів від насильства»

ПОКАЗНИКИ ВИКОНАННЯ ВИМОГ СТАНДАРТІВ

ЗАХИСТУ УЧНІВ ВІДПОВІДНО ДО

«СТРАТЕГІЇ ЗАХИСТУ УЧНІВ ВІД НАСИЛЬСТВА»

Стандарт 1. Заклад освіти запровадив та виконує Стратегію.

Виконання вимог стандарту 1 означає:

1. У закладі запроваджено реалізацію Стратегії, яка містить принципи захисту учнів від насильства.

2. Стратегія і відповідні принципи захисту учнів дотримуються всіма працівниками закладу.

3. Стратегія визначає такі питання:

• порядок повідомлення та втручання, де поетапно зазначено, що слід робити, коли учень став жертвою насильства або його безпеці загрожують незнайомі люди, члени родини чи працівники закладу;
• правила захисту особистих даних, які визначають методи збереження та поширення інформації про учнів;
• правила захисту зображень здобувачів освіти, які визначають, як можна знімати учнів на фото або відео та поширювати їхні зображення;
• правила доступу учнів до мережі «Інтернет» і їх захисту від шкідливих матеріалів, розміщених у ній;
• принципи безпечних взаємин між працівниками закладу та учнями з описом поведінки, яка є неприйнятною при спілкуванні з учнями.

4. Керівництвом закладу призначено особу, відповідальну за контроль за виконанням Стратегії, при цьому чітко визначено всі її завдання.

Стандарт 2. Заклад освіти здійснює нагляд за своїми працівниками для запобігання випадкам насильства проти учнів.

Виконання вимог стандарту 2 означає:

1. Прийняття на роботу нових працівників із перевіркою їхніх біографічних даних, характеристик і придатності для роботи з учнями.

2. При прийнятті на роботу заклад обов'язково має отримувати дані про кандидатів із Національного кримінального реєстру, коли це дозволено законодавством. В інших випадках кандидати повинні підписувати заяву про відсутність судимості та перебування під слідством за правопорушення, пов'язані з насильством проти дітей, непристойною поведінкою.

3. У випадках, коли виникають підозри щодо можливих загроз безпеці учнів або застосування насильства проти дітей працівниками закладу, у закладі завжди дотримуються вимог, зазначених у Стратегії.

Показники виконання вимог стандарту:

• виконання вимог при прийнятті на роботу нових співробітників;
• отримання даних про судимість (перебування під слідством) із Реєстру кримінальних проваджень, коли це дозволено законодавством;
• заяви про відсутність судимості (перебування під слідством), підписані штатними працівниками, якщо законодавство не дозволяє отримати таку інформацію з Реєстру кримінальних проваджень.

Стандарт 3. Заклад освіти проводить навчання своїх працівників з питань захисту учнів від насильства та надання їм допомоги в небезпечних ситуаціях.

Виконання вимог стандарту 3 означає:

          1. Усі працівники закладу, ознайомлені зі Стратегією.

          2. Усі працівники закладу знають, як розпізнати чинники ризику й ознаки насильства проти учнів, а також правові аспекти захисту учнів.

          3. Працівники закладу мають доступ до інформації про можливість отримання допомоги у випадках, коли підозрюється застосування насильства проти учнів, разом із контактними даними місцевих установ, які надають допомогу учням у надзвичайних ситуаціях (поліція, суд із сімейних питань, кризовий центр, центр соціальних послуг, медичні центри тощо).

Стандарт 4. Заклад освіти проводить навчання батьків з питань виховання без застосування насильства та захисту учнів від насильства.

Виконання вимог стандарту 4 означає:

1. У закладі освіти поширюється інформація для батьків з таких питань:

• виховання учнів без застосування насильства;

• захист учнів від насильства та зловживань, загрози для учнів у мережі «Інтернет»;
• можливості для вдосконалення навичок виховання;
• контактні дані установ, які надають допомогу в складних ситуаціях.

2. Усі батьки ознайомилися зі Стратегією, затвердженою в закладі.

Показник виконання вимог стандарту: групи батьків у Мрії, вайбері, телеграмі та вебсайт ліцею, де розміщується корисна інформація.

Стандарт 5. У закладі освіти учнів навчають, які права вони мають і як вони можуть захистити себе від насильства.

Виконання вимог стандарту 5 означає:

1. У закладі організовано заняття з питань прав учнів та захисту від насильства і зловживань (зокрема у мережі «Інтернет»).

          2. Учні знають, до кого вони мають звертатися за порадами та допомогою у випадках насильства і зловживань.

          3. У ліцеї є навчальні матеріали для учнів (книги, брошури, листівки тощо) з питань прав учнів, захисту від ризиків насильства та зловживань, правил безпечної поведінки в мережі «Інтернет».

          4. Діти мають доступ до інформації про права учнів та можливості отримання допомоги в складних ситуаціях, зокрема про безкоштовні гарячі лінії для молоді.

Показник виконання вимог стандарту: у доступних для учнів зонах розташовано інформацію про безкоштовні гарячі лінії для молоді разом з порадами, як отримати допомогу у випадках насильства.

Стандарт 6. Заклад освіти проводить моніторинг своєї діяльності та регулярно перевіряє її на відповідність прийнятим стандартам захисту учнів.

Виконання вимог стандарту 6 означає:

          1. Прийняті правила та процедури для захисту учнів переглядаються щонайменше один раз на рік.

          2. З метою проведення контролю за дотриманням правил і процедур для захисту учнів у закладі проводяться консультації із ними та їхніми батьками (опікунами).

Показником виконання вимог стандарту є те, що щорічно готується внутрішній звіт про виконання в закладі Стратегії.

Додаток 2. Анкета «Моніторинг дотримання положення КБОС»

АНКЕТА «МОНІТОРИНГ ДОТРИМАННЯ ПОЛОЖЕНЬ КБОС»